Майбутні матері
Вагітні жінки та жінки, які годують груддю, мають підвищену потребу в йоді через особливості метаболізму.
Роль йоду і як уникнути його дефіциту.
Йод з атомною масою 126,9 грама на атом є важливим компонентом гормонів, що виробляються щитоподібною залозою.
Тиреоїдні гормони, які містять йод, необхідні для життя ссавців.Оскільки ваш організм не може виробляти йод, вам потрібно отримувати достатню кількість йоду з їжею. Але найчастіше, особливо в країнах із низьким йодним статусом, овочі, фрукти, м’ясо та інші продукти містять недостатньо йоду для забезпечення щоденних потреб.
Саме тоді може виникнути дефіцит йоду, який може вплинути на стан вашого здоров’я та призвести до таких захворювань, пов'язаних із щитоподібною залозою, як зоб або гіпотиреоз (див. таблицю). Одним зі способів попередити дефіцит йоду та зберегти своє здоров'я є вживання в домашніх умовах йодованої солі або вживання продуктів із високим вмістом йоду. Але це може ускладнитися, якщо вам доведеться дотримуватися спеціальної дієти або у вас підвищена потреба в йоді. Тоді для запобігання дефіциту йоду можна вживати такі профілактичні заходи, як прийом таблеток із добавкою йоду.
Залежно від того, чи є концентрація тиреоїдних гормонів в клітинах організму нормальною, підвищеною чи низькою, стани називаються:
Еутиреоїдний — концентрація тиреоїдних гормонів в клітинах організму збалансована з нормальним рівнем тиреоїдних гормонів в крові та нормальним виробництвом тиреоїдних гормонів.
Гіпотиреоз — низька концентрація тиреоїдних гормонів в клітинах організму через низький рівень тиреоїдних гормонів в крові, зумовлений недостатньо активною роботою щитоподібної залози, яка виробляє недостатню кількість тиреоїдних гормонів.
Гіпертиреоз — концентрація тиреоїдних гормонів в клітинах організму збільшується через підвищений рівень тиреоїдних гормонів в крові. Це може бути наслідком гіперактивності щитоподібної залози, яка виробляє занадто багато тиреоїдних гормонів.
Йод є незамінним мінеральним нутрієнтом (поживною речовиною) і мікроелементом. «Мікроелемент» — це такий елемент, який потрібен організму в мінімальних кількостях, водночас «незамінний» означає, що організм потребує такого мінералу, але не може виробляти його самостійно. Тому для вашого здоров’я важливо вживати достатню кількість йоду з їжею. Близько 90 % йоду, отриманого з харчових продуктів, всмоктується в шлунку та верхньому відділі тонкого кишечника.
Якщо ви хочете зрозуміти причини виникнення дефіциту йоду навіть при збалансованому харчуванні, огляд йодного циклу нижче пояснює шляхи потрапляння йоду до нашої їжі.
У природі більша частина йоду знаходиться в океанах у вигляді іонного йоду й поєднана з іншими елементами, такими як солі. Це пояснює, чому морська риба та морепродукти є хорошими джерелами йоду. У морській воді відбувається окислення йодид-іонів з утворенням елементарного йоду. Будучи летючим, він випаровується в атмосферу над океанами. Його хороша розчинність у воді означає, що концентрація йоду в краплях води дуже висока, коли він повертається в ґрунт у вигляді дощу. В результаті рослини, що зростають, легко накопичують йод, а коли їх поїдають тварини, вони утворюють джерело йоду. Гарною альтернативою природного джерела йоду в рибі й морепродуктах є злакові зерна, м'ясо, яйця та молоко.
Розуміючи цей цикл, легше уявити, що чим далі регіон від моря, тим більший дефіцит йоду в ґрунті. Як описано в наведеному вище циклі, очевидно, що більша частина йоду в навколишньому середовищі міститься в океанах або навколишніх територіях. У внутрішніх районах рівень йоду в ґрунті має тенденцію до виснаження, як наслідок в продуктах харчування й у худоби в цих регіонах спостерігається дефіцит йоду. Цікаво, що протягом останнього льодовикового періоду спостерігалося повне вимивання йоду з ґрунту в регіонах, де не було океанів.
Йод необхідний для нормального функціонування щитоподібної залози. Від 70 до 80 відсотків споживаного йоду зосереджено в щитоподібній залозі — класичній ендокринній залозі. Саме тут він використовується для синтезу двох важливих йодовмісних тиреоїдних гормонів, необхідних для енергетичних метаболічних і фізіологічних процесів. Крім того, йод вважається необхідним для нормального виробництва тиреоїдних гормонів, а отже, для нормального функціонування щитоподібної залози та для вашого здоров’я.
Тиреоїдні гормони виконують різні функції в організмі під час різних фаз росту. У період вагітності та в перші роки вони регулюють ріст і розвиток органів і необхідні для правильного росту, фізичного, а також розумового розвитку. Тиреоїдні гормони також відіграють важливу роль у підлітків, а також беруть участь у різноманітних функціях організму дорослої людини, відповідаючи за:
Активацію нервової системи, що призводить до підвищення рівня уваги та швидкості рефлексів
Прискорення серцебиття й посилення серцевих скорочень
Зниження опору в периферичних кровоносних судинах
Збільшення швидкості основного метаболізму
Підвищення температури тіла
Виробництво тиреоїдних гормонів у щитоподібній залозі регулюється гіпофізом через виділення тиреотропного гормону (ТТГ).
Необхідна добова норма залежить від віку людини. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародна рада з контролю йододефіцитних захворювань (ICCIDD) і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендують такі кількості:
Люди знайомі з розладами, пов'язаними з дефіцитом йоду, але коли стикаються з ними, вони відчувають дискомфорт. Дефіцит йоду не є гострим захворюванням, але розвивається непомітно з часом. Тому може бути доречним прийняти рішення щодо профілактичних заходів, особливо на певних етапах життя або коли відомо, що існують обмеження в харчуванні.
Оскільки йод нерівномірно розподілений у навколишньому середовищі, і більша його частина знаходиться в океанах, у ґрунті та підземних водах в регіонах, віддалених від моря, часто спостерігається дефіцит йоду. Зокрема, на старих відкритих поверхнях ґрунту йод частіше вимивається внаслідок ерозії. Великі гірські хребти, як-от Гімалаї, Анди, Альпи та затоплені річкові долини, як-от Ганг, належать до областей із найбільшим дефіцитом йоду у світі. Оскільки кількість йоду залежить від ґрунту, на якому росте рослинність, рослини й овочі в цих регіонах мають низьку концентрацію йоду. У тварин, які споживають їжу, вирощену на цих ґрунтах, також спостерігається дефіцит йоду. Як результат, споживання овочів, рослин і худоби з цих регіонів не може забезпечити добову потребу в йоді.
Крім того, 90% споживаного йоду виводиться нирками.
У результаті, якщо рекомендована добова доза йоду не накопичується, може виникнути дефіцит йоду, що може вплинути на вироблення тиреоїдних гормонів. Якщо в організмі його недостатньо, це може призвести до багатьох несприятливих наслідків для росту й розвитку людини, які у сукупності названі йододефіцитними захворюваннями або ЙДЗ. Поширеними проблемами, які можуть виникнути, є ендемічний йододефіцитний зоб або підвищена частота недостатньої активності щитоподібної залози (гіпотиреоз) у випадках дефіциту йоду середнього та тяжкого ступенів. Зазвичай симптоми гіпотиреозу включають:
|
Вплив тиреоїдних гормонів практично на кожну клітину організму проявляється в широко поширених клінічних ефектах їх дефіциту або надлишку: |
Залежно від віку дефіцит йоду може призвести до кількох розладів:
Дефіцит йоду можна розділити на різні категорії — залежно від рівня концентрації йоду в сечі.* Оскільки йод майже повністю виводиться нирками, його концентрація в сечі є хорошим маркером дефіциту йоду.
«Щитоподібна залоза» і «зоб» — найпоширеніші терміни, які люди пов'язують з дефіцитом йоду. Існує кілька причин патологічного збільшення щитоподібної залози. Ось чому вам слід звернутися до лікаря, якщо ви вважаєте, що у вас відбулося збільшення щитоподібної залози. Нижче ми пояснюємо зв’язок між дефіцитом йоду та зобом, який називається ендемічним йододефіцитним зобом.
Зоб — це збільшення щитоподібної залози за межі нормальних розмірів, які становлять 18 мл для жінок і 25 мл для чоловіків. Це збільшення, зазвичай, не ракове, а доброякісне за своєю природою. Зоб не обов’язково означає, що у щитоподібній залозі є збій в роботі. Якщо зоб спричинений недостатнім споживанням йоду з їжею, його називають йододефіцитним зобом. Цей стан вважається ендемічним у популяції, коли більше ніж у 5 % дітей віком 6–12 років спостерігається збільшена щитоподібна залоза.
Збільшення щитоподібної залози може бути зумовлено багатьма причинами. Однією з основних причин зоба є дефіцит йоду. Розвиток зоба або збільшення щитоподібної залози починається як адаптаційна реакція, коли йоду, доступного щитоподібній залозі, недостатньо для адекватного виробництва тиреоїдних гормонів.
Зоб — це не хвороба сама по собі, а симптом, який може виникати при різних станах або розладах. І це може відбуватися в поєднанні з нормальною функцією щитоподібної залози, а також з гіперактивністю або недостатнім функціонуванням. У більшості випадків зоб не спричиняє жодних симптомів, хоча залежно від його локалізації та швидкості росту він може призвести до утрудненого дихання або ковтання.
За оцінками, у 1,9 мільярда людей у всьому світі є ризик виникнення дефіциту йоду. Дані у звітах свідчать про те, що жителі 21 країни страждають від дефіциту йоду легкого ступеня, а 9 країн — дефіциту йоду середнього ступеня. З іншого боку, більше ніж у 110 країнах спостерігається достатнє споживання йоду. Однак у цих країнах деякі підгрупи, як-от вегани, вегетаріанці, немовлята, які відлучаються від грудей, або ті, хто не вживає йодовану сіль, все ще можуть мати дефіцит йоду.
* Національний йодний статус на основі медіани концентрації йоду в сечі у дітей шкільного віку.
** Оцінки на основі субнаціональних даних. Національне охоплення щодо вживання йодованої солі в цих країнах, можливо, є неповним, і споживання йоду може значно відрізнятися.
Протягом останнього десятиліття в Європі спостерігався найвищий відсоток дітей шкільного віку з дефіцитом йоду в порівнянні з іншими регіонами ВООЗ. Це дивно з огляду на рівень життя, високі стандарти охорони здоров'я, а також через європейські заклики до моніторингу й усунення дефіциту йоду. Наприклад, у 2015 році лише у 66 % дітей шкільного віку в європейському регіоні, моніторинг якого проводить ВООЗ, спостерігалося достатнє споживання йоду.
Поради органів охорони здоров’я щодо протидії дефіциту йоду звучать просто:
Щодня вживайте молоко та молочні продукти.
Їжте морську рибу один або два рази на тиждень.
Використовуйте в домашньому господарстві тільки йодовану сіль.
Надавайте перевагу продуктам з йодованою сіллю.
Але ці рекомендації не такі прості, як може здаватися кожному: по-перше, ви ніколи не можете точно знати, скільки йоду містить ваша їжа, і тому не можете бути впевнені, що ви отримуєте потрібну кількість йоду щодня. По-друге, деякі певні групи людей потребують більшої кількості йоду, ніж інші. Наприклад, вагітні жінки та матері, які годують груддю, мають підвищену потребу в йоді через зміну стану обміну речовин. Крім того, є люди з артеріальною гіпертензією, яким часто доводиться обмежувати щоденне споживання солі. Люди з алергією на певні продукти, як-от коров’яче молоко або риба, можуть мати проблеми з отриманням рекомендованої добової кількості йоду, оскільки їм потрібно уникати таких продуктів. Те саме стосується людей, які утримуються від споживання деяких або всіх продуктів тваринного походження, як-от м’ясо, риба, молоко та яйця. Вегетаріанці, вегани та люди, які повинні дотримуватися спеціальної дієти, мають більший ризик розвитку дефіциту йоду і повинні бути дуже обережними, щоб забезпечити споживання достатньої кількості йоду. Ризик розвитку дефіциту йоду дуже високий для тих, хто живе в частинах світу з низьким йодним статусом, де лише невелика кількість йоду міститься в овочах, рослинах і худобі.
Добавки є простим та ефективним методом отримання достатньої кількості йоду й запобігання дефіциту йоду для всіх цих груп. Щоденний прийом лікарського засобу Йодомарин® для досягнення дози, рекомендованої ВООЗ, є однією з можливостей доповнити кількість йоду. Якщо необхідна кількість йоду в нормальному харчуванні не гарантується, кількість йоду, наведену нижче, необхідно приймати додатково, щоб запобігти дефіциту йоду:
Рекомендоване споживання йодиду, зазначене в інструкції лікарського засобу Йодомарин®
Немовлята та діти: від 50 до 100 мкг лікарського засобу Йодомарин® 1 раз на добу
Підлітки та дорослі: від 100 до 200 мкг лікарського засобу Йодомарин® 1 раз на добу
Період вагітності або годування груддю: 200 мкг лікарського засобу Йодомарин® 1 раз на добу
Ці дози доповнять вашу добову потребу в йоді та стануть простим і зручним способом боротьби з дефіцитом йоду та його наслідками.
Ваші щоденні харчові звички та рівень йоду в їжі, яку ви споживаєте, визначатимуть ваш особистий ризик розвитку дефіциту йоду. Як зазначалося вище, теоретично ви можете забезпечити достатнє надходження йоду за допомогою здорового та збалансованого харчування. Однак на практиці ситуація не завжди така проста, а це означає, що у кожного може виникнути ризик розвитку дефіциту йоду. І, як і у випадку з багатьма іншими захворюваннями, рання діагностика дефіциту йоду відіграє дуже важливе значення, щоб якомога раніше почати відповідну терапію.
Є певні симптоми, які можуть бути спричинені дефіцитом йоду, а також іншими захворюваннями. Зверніться до свого лікаря, якщо у вас з’явилися такі симптоми, як:
Ваш лікар проведе деякі діагностичні тести, щоб підтвердити дефіцит йоду. Анамнез важливий для лікаря, щоб отримати інформацію про всі симптоми, які у вас є, або про відомі захворювання щитоподібної залози у вашій родині. Після цього буде проведена фізикальна оцінка вашого тіла й огляд щитоподібної залози. Потім буде зроблено аналіз крові, щоб визначити концентрацію тиреотропного гормону (ТТГ), гормону, що виділяється гіпофізом, який служить месенджером для щитоподібної залози, коли йдеться про виробництво тироксину. Після цього буде проведено ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Якщо ваш лікар вважатиме за потрібне, він/вона може виконати тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію вузлового зоба, щоб визначити, є він доброякісним чи злоякісним. У результаті ваш лікар разом із вами підбере для вас найкраще лікування.
Щоденне споживання більше ніж 500 мкг/добу не є необхідним, оскільки це не принесе додаткової користі для здоров’я і теоретично може спричинити порушення функції щитоподібної залози. Високий рівень споживання йоду може призвести до гострого отруєння йодом, що спричинить шлунково-кишкові або серцево-судинні симптоми або навіть кому. Щитоподібна залоза здатна адаптуватися до широкого діапазону споживання йоду у здорових людей без достатньої кількості йоду або інших проблем зі здоров’ям: ці люди можуть переносити до 1 мг йоду на добу.
Йод життєво важливий для здоров’я: щитоподібній залозі потрібен цей важливий мінерал для керування багатьма процесами в організмі. Контрольоване додавання йоду сприяє здоровому життю.
Жінки, які годують груддю, а також їхні діти, мають підвищену потребу в йоді. Слід уникати дефіциту через негативний вплив на розвиток і здоров'я.
Продовжити читання з > Матері та немовлята